NAZARII RUBEL - Клином зійшовся світ ЗАВАНТАЖИТИ

Я знову в горах, де були ми вдвох
І кожен крок - це пам'ять, що палає
Де наше дерево тепер, там повсюди мох
Що заховав мій напис: "Я тебе кохаю"
Тут ще лунає дотик теплих слів
Тут ще живе твій сміх поміж каміння
Я у тумані бачу образ твій
Який виблискує, як сонячне проміння

Як сталось так, що клином на тобі зійшовся світ?
Чому нема дороги, щоб назад вернути?
Хоч календар зриває дні та не стирає слід
Мабуть, і не хотів по-справжньому забути
Як сталось так, що клином на тобі зійшовся світ?
Чому нема дороги, щоб назад вернути?
Хоч календар зриває дні та не стирає слід
Мабуть, і не хотів по-справжньому забути

Внизу в долині чути шум ріки
Туди ми разом бігли босоніж
А зараз тиша рве мої думки
І тільки спогад досі я зберіг
Я зупиняюсь там, де був твій сміх
Де кожен камінь пам'ятає наше літо
І навіть вітер знов приносить сни
Спогад про тебе, що теплом повитий

Як сталось так, що клином на тобі зійшовся світ?
Чому нема дороги, щоб назад вернути?
Хоч календар зриває дні та не стирає слід
Мабуть, і не хотів по-справжньому забути
Як сталось так, що клином на тобі зійшовся світ?
Чому нема дороги, щоб назад вернути?
Хоч календар зриває дні та не стирає слід
Мабуть, і не хотів по-справжньому забути

Я бачив, в небі наші два крила
З тобою піднімались вище хмари
Але дорога врозтіч повела
І розчинились мрії, наче чари
Та кожен день вертає до тих гір
Де ми писали долю у камінні
І навіть час стерти слова не зміг
Хоч зараз не літо, а дні осінні

Як сталось так, що клином на тобі зійшовся світ?
Чому нема дороги, щоб назад вернути?
Хоч календар зриває дні та не стирає слід
Мабуть, і не хотів по-справжньому забути
Як сталось так, що клином на тобі зійшовся світ?
Чому нема дороги, щоб назад вернути?
Хоч календар зриває дні та не стирає слід
Мабуть, і не хотів по-справжньому забути

Як сталось так, що клином на тобі зійшовся світ
Як сталось так, що клином на тобі зійшовся світ